ЇЖА

   Єноти дуже часто шукають їжу неподалік від води. Вони ловлять рибу, прісноводих ракоподібних, жаб і водяних черепах. Єноти із задоволенням ласують черепашачими яйцями. У прибережних чагарниках шукають хом'яків, водяних полівок та мускусних щурів, або ондатр. Інше місце для полювання єнотів - це ліс. На землі вони відшукують комах, личинок, дощових черв'яків і пташині гнізда з яйцями або пташенятами, на деревах - горіхи, ягоди і плоди, також пташині гнізда. У деяких районах єноти вважаються шкідниками, оскільки розоряють курники і гнізда промислових птахів. Значної шкоди єноти можуть завдати кукурудзяним і іншим полям. У містах у пошуках їжі вони прочісують звалища і часто перевертають сміттєві баки. Передніми лапами єноти користуються так само вправно, як і мавпи. Вони збирають ними поживу та відправляють її до рота. 

ЄНОТ І ЛЮДИНА

   Хутро єнота-полоскуна - це одне з найдорожчих видів хутра цінних хутрових звірів у Північній Америці. Тому на них здавна полювали і наставляли тенета. Ще в XIX столітті шкірка єнота була в Америці платіжним засобом. Але інтенсивне полювання все ж таки не призвело до серйозного зменшення чисельності тварин. Єнотів почали розводити заради їхнього хутра у деяких європейських країнах. Так у багатьох країнах з'явилися досить великі популяції тварин, що втекли із зооферм. У багатьох районах вони вважаються шкідниками. 

ЗВИЧКИ

   Єноти-полоскуни найчастіше ведуть одиночний спосіб життя. Вони є активними і в денний, і в нічний час доби, але більш діяльні вночі. Оскільки єноти дуже агресивні, між членами родини часто відбуваються сутички. Зустріч 2 родин майже завжди закінчується бійкою, під час якої в хід пускаються не тільки кігті, але й зуби. У селах та містах єноти зазвичай селяться в покинутих сараях, порожніх гаражах, садових альтанках, інколи і в підвалах житлових будинків. Присутності людей єноти не бояться - вони спокійно підходять до кемпінгів, будинків та готелів. У південних регіонах Сполучених Штатів єноти активні протягом усього року. На півночі єноти до осені запасаються товстим шаром жиру і впадають у сплячку, яка триває до 4 місяців. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Самці єнотів є полігамними, тобто у шлюбний період вони намагаються запліднити декілька самок. Самка ж злучається завжди тільки з одним самцем. Шлюбний період найчастіше випадає на зимові місяці, але іноді може затягнутися аж до червня. Через дев'ять тижнів після запліднення народжуються дитинчата, зазвичай троє-четверо, рідше - одне або семеро. Вони з'являються на світ у заздалегідь підготовленій норі - у дуплі, скельній ущелині або в лігві, влаштованому під корінням дерев. Перші три тижні малюки сліпі та зовсім безпорадні. Але вони швидко ростуть, і вже у віці восьми тижнів мати перестає годувати їх молоком. Самка одна піклується про потомство, самець їй не допомагає. Впродовж декількох тижнів самка зайнята вихованням дитинчат. Вона повинна навчити їх полювати, чистити хутро і розпізнавати небезпеку. Зустріч з такими хижаками, як пума або рись, дуже небезпечна для маленьких єнотів. Коли поряд дитинчата, мати завжди насторожі. Вона самовіддано захищає їх від нападу хижаків. Якщо дитинчатам загрожує небезпека, вони ховаються на дереві. Хоча деякі сім'ї єнотів розлучаються вже восени, багато молодих особин першу зиму пооводять з матір'ю. 

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• У 1955 році в кінотеатрах з'явився фільм про Деві Крокета. Він носив шапку з хутра єнота з хвостом і ця „модель" стала останнім „зойком" моди.
• Видова назва єнота, означає „той, який полоще". Він так називається тому, що єнот перед тим, як з'їсти здобич, ймовірно, завжди полоще її у воді.
• М'ясо єнота-полоскуна вживається в їжу. На смак воно нагадує м'ясо ягняти.
• Єнот-полоскун має дуже чіпкі пальці. Без особливих зусиль він може відкрити двері, натиснувши на дверну ручку.

  

Єноти у фольклорі

У японському фольклорі є Єнот-перевертень — чарівний єнот, що має здатність перетворюватися у різні речі й часто дурить людей. Героєм з зоологічної точки зору єєнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides), відомий в Японії як "Танукі", або "Тануко". Див. також перевертень.

1974 р. на студії ""ЭКРАН" було створено широко відому 9-хвилинну мультанімацію "Крошка енот" (рос.), в якій головним героєм був маленький ракуноподібний звір (точно не Генета), який любив їсти осоку і жив поруч з мавпами. Попри зоологічні недоладності, мультфільм став дуже популярним через лагідні образи, мелодійний трек та добрі слова головної пісні його героїв.

Єноти як хутро

Єнотом часто називають варіант довгого кудлатого хутра або рябого хутра, з якого шиють верхній одяг (коміри, шуби, шапки). Назва пов'язана є "генетовими" шкірками, або скорочено - "генотами" -> "єнотами" (докл. див. на сторінці Віверові).

"Фінський єнот" (Finnraccoon) - штучно виведена порода єнота уссурійського, якого розводять на звірофермах Фінляндії. Селекційна робота з вирощування фінського єнота проводиться за жорсткими стандартами якості SAGA FURS. Шкури сортуються і продаються виключно на Фінському хутровому аукціоні в Гельсінкі. Хутра маркиSAGA є невід'ємною частиною системи якості в індустрії моди, яка гарантує використання сортів хутра найвищої якості [2]

Єноти в Україні[ред. • ред. код]

В Україні єнотом мисливці і зоологи називають єнота уссурійського (Nyctereutes procyonoides) — відомий мисливський вид хижих ссавців. Єноти в Україні тепер широко поширені і в окремих місцях є однією з домінантних груп хижих ссавців. Полювання на єнотів обмежено, оскільки єноти залягають у зимову сплячку, а полювання на хутрових звірів в Україні приурочене до зимового часу. На півночі України можливі знахідки ракуна, або «єнота американського», який відомий у Білоруському Поліссі. В зоопарках нерідко утримують різні види вівер, у тому числі й Генет, від яких і походить назва «єнот».

Єнотів вперше випустили в Україні у 1953 році — у Бродівському районі Львівщини. Про це повідомляється у «Хроніках Львова» [3]: „9 жовтня. До відома мисливців і населення. Облконтора «Заготживсировина» завезла і випустила в лісах Бродівського району уссурійського єнота в цілях акліматизації і розведення. Полювання категорично заборонено. За знищення єнота кримінальна відповідальність.“. У суміжній Польщі вид з'явився за два роки — у 1955 році [4].

Єноти в зоології[ред. • ред. код]

Назва «єнот» є збірною для багатьох груп ссавців ряду Carnivora:

• Генети з родини Viverridae (інколи як вівери),
• Ракуни з родини Procyonidae (інколи як "полоскуни" (рос.) = "смугачі" (укр.)),
• Єноти з родини Canidae (інколи як танукі) — поширені в Україні.

• 

  Псовий "єнот":
  Єнот уссурійський
  (Nyctereutes procyonoides)
 
• 

  Ракуновий "єнот":
  Носуха амазонська
  (Nasua nasua)
 
• 

  Віверовий "єнот":
  Генета звичайна
  (Genetta genetta)

За етимологічним словником російської мови Макса Фасмера[1], з якої слово могло прийти і в Україну, Єнот (нім. Genettkarze, гол. genetta, ісп. ginetta, араб. jarnait (соболина кішка). Слово «єнот» з'явилось в російській мові порівняно нещодавно, тільки в першій половині XIX ст. На думку дослідників, воно було запозичене з арабської мови і ним називають невеликого ссавця з сіро-жовто-чорним хутром і пухнастим хвостом.

Див. також історію класифікації африканських єнотів (Viverra genetta та ін.): Віверові.

Єноти — спільна назва для багатьох видів мисливських, зоопаркових та екзотичних видів довгошерстних, пухнастохвостих і нерідко пістрявих середньорозмірних хижих ссавців, а також назва хутра. В Європі назва з'явилася як назва хутра (шкір) африканських вівер —Viverra genetta і стосувалася не так тварини, як забарвлення хутра. В Україні "єнот" - мисливська назва виду Nyctereutes procyonoides(єнот уссурійський).